Актуальність проекту

Актуальність проекту

Наше суспільство пожинає нині гіркі плоди бездуховності та безкультур"я, яке переросло у вороже протистояння між братніми народами. Тому Микола Реріх вважав, що "культура там, де мир. Мир там, де культура".

Якщо в основі культури народу лежить брудна нецензурщина, примітивні матюки, які тримають в своїй владі людей будь-якого віку та рангу, тоді цілком закономірно це призводить до конфліктів, адже слова творять або руйнують духовну атмосферу, що проявляється і видимо. Погодьмося, що це потік із обмеженого словарного запасу, все повторюється мільйонами людей як якісь магічні потворні мантри серед загалом стандартного нетворчого підходу до життя, бо ці потворні розуму не додають. Основна парадигма - взяти більше, віддати менше, конкурента усунути або вбити. Це схоже на велетенський бункер, який формує істот з низьким рівнем інтелекту. Людина втрачає власне людську подобу. Якщо сказати, що наприкінці історії людину можна порівняти із твариною, то тварини образились би, оскільки жодна з їх популяцій не п"є, не курить, не матюкається, не вдається до збочених інтимних форм для продовження роду, не вбиває собі подібних тощо.

Разом із тим Творець глибоко сумує з приводу Свого творіння і пропонує шляхи зцілення, реабілітації, повернення до людського образу та високих цінностей.

Основна причина проблеми - невірство. За часів безбожної радянської системи з народами всього пострадянського простору сталися такі духовні деструктивні зміни, що не так просто відновити втрачені цінності, і нинішній час ставить такі виклики, що планка має бути вище, ніж була колись, бо двічі в одну воду увійти не можна.

Навіть на Західній Україні, яка зазнала меншого по часу радянського впливу, ростуть ті ж самі будяки, там також працює програма виродження нації.

Як залишкове явище там ще можна почути і відгомін всенародного християнського пробудження, яке було у краї ще в 20-х роках минулого століття за польської влади. І явлене ще й досі у єднанні людей під час християнських свят, коли співають Христу славні гімни, збираючись у групи в центрі міста, у транспорті, вдома. Свого часу це стало основою культури у Європі. Навіть якщо вона в цьому питанні стала із перших останньою, це не зменшує факту впливу Реформації на всю світову спільноту.

Ціль проекту - створення абсолютної нової суспільної думки, парадигми миру замість цінностей війни; формування нових благодійних творчих рухів, що мають на меті духовно реабілітувати людину через творчість. Це так звана і вдосконалена арттерапія в різноманітних творчих формах і програмах, мета яких - пробудження і розвиток живої творчості в людині.

Один із засобів досягнення мети - це створення Міжнародного Духовного Центру артідустрії як альтернативи багатьом впливовим у світі артструктурам руйнівного комерційного характеру. Діяльність Центру покликана реформувати все артвиробництво з мертвого штампу на живий малюнок, звук.

Це новий рух, який має стати респектабельним і оточити всю неправду і зажерливість з усіх сторін, щоб вона опинилася на острові, і врешті решт обрушилась, як виконання слів пророцтва із "Братьев Карамазовых":

"Мечтаю видеть и как бы уже вижу ясно наше грядущее: ибо будет так, что даже самый развращенный богач наш кончит тем, что устыдится богатства своего пред бедным, а бедный, видя смирение сие, поймет и уступит ему с радостью, и лаской ответит на благолепный стыд его. Верьте, что кончится сим: на то идет. Лишь в человеческом духовном достоинстве равенство, и сие поймут лишь у нас. Были бы братья, будет и братство, а раньше братства никогда не разделятся. Образ Христов храним, и воссияет как драгоценный алмаз всему миру... Бу́ди, бу́ди!"